«Зелене Свято — Клечальна Неділя. Увесь стольний град Кия, як у вінку — замаяні врата, двері, доми. У домах (на покуті) біля світи­ль­ника зелене клечання — і все то в ім'я ладности між дітьми і родинами. В ім'я духовної родинної цілісности. "Діждалися, Уквітчали ха­ту і любистком, і клечанням" (Тарас Шев­чен­ко).

Чому з Священного Гаю (і тільки з Священного Гаю) клечання додому несуть? Є віра давня, як світ, що дерево, яке росте над Могилами Родичів, священне. Кияни вірять, що Предки їхні живуть у безмежних про­сторах Сварги (неба), в одухотвореній красі дібров, лісів, степів, квітів. І вони (Предки їх­ні) в Зелені Свята уосібнившись в клечанні, загощують з Дому Вічности у доми своїх дітей і внуків.» (Мага Віра, 22-73, 74)

У давні часи на цвинтарях, біля могил Предків Рідних, росли дуби та інші дерева. І гілочки з цих дерев потомки приносили до хати, і ними уквітчу­вали стіни — ознаменовували цим присутність Духа Предків у домі Потомків. Коли тепер цього не можна зробити, то треба з могили спочилих дідів, батьків принести до хати квітку і тримати її біля образу тих, що на цвинтарі спочивають. (Священна Книга Обрядів)