"Щед­рик-щедрик, щедрівочка, прилетіла лас­тівочка. І кинув я їй жменьку святої землиці, щоб гніздо мостила. Внуки мої, входжу до ха­тини вашої з Благовіщенням Світла Дажбо­жого!

Благовіщення віщує нам нове збіжжя, пшеницю та всяку пашницю". (Мага Віра, 23-52)

«Весняне рівнодення, як відомо припадає на березень місяць – на 21 (або 20, ред.) число за новим стилем. Цілком ймовірно, що саме з тієї причини аж до XV століття в Україні березень уважався першим місяцем громадського року.

На Благовіщення дівчата виводять по обіді перший весняний хоровод: «Кривий танець». Побравшись за руки, дівчата довгою черідкою бігають поміж трьома вербовими кілочками, застромленими в землю, і співають:

Ми кривого танцю йдемо,

Кінця йому не знайдемо, –

То в гору, то в долину,

То в ружу, то в калину…

«Кривий танець» – це тільки зустріч, вірніше, привітання весни – це ще й символ пробудженої життєвої енергії.

До цього часу весну тільки «виглядали» та «закликали», а тепер вона вже тут, вона вже прийшла і вступила в свої права.

Все починає рости, цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава…

« Як знайдеш у цей день ряст, то зірви, кинь під ноги, топчи і промовляй: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!» (О. Воропай, «Звичаї українського народу»)