Іде Різдво Світла Дажбожого — Різдво Вільної Мислячої Людини, Різдво Її благо­родних почувань, Її світорозумінь, Її натхнен­ного "Я". Різдво Світла Дажбожого — Свято Життя, Свято Світла, Свято Предків, Свято Волі і Щастя.

Стрічаємо Ми, внуки Дажбожі, Різдво Світла Дажбожого Святою Вечерою, Святи­ми Мислями і Святою Єдністю Душі. Ми обрядово кличемо (бо така в нас духовна культура) на Святу Вечерю предків наших. Між ними і нами завжди існувала і завжди існуватиме тілесна і духовна цілісність.

Кличемо світлооку Матір Лель, кличемо відважного Тата Оря. Кличемо всіх достой­них керманичів племен Українських. Кличемо тих, які в буремних боях полягли, щоб на рідній землі жили ми і родилися діти наші. Кличемо священних шукачів Української Правди Тараса, Лесю, Івана, Бориса, Олену, Олега. Кличемо, виходячи на перехресні дороги, всіх дітей померлих у муках голодної смерти і кличемо їхніх трудолюбних родичів, закатованих Московитією у диких проваллях Колими, Соловків, Ладоги, Потьми, Тюменії та інших проваллях кривавої Москвинської імперії. Кличемо священних оборонців волі, слави і чести трудового народу — всі, всі, всі ідіте до нас на Святу Вечерю! Ідіте гнані, голодні і принижені брати і сестри наші — наші двері для Вас відчинені, наші столи для Вас прибрані!

Стрічаймо ми, внуки Дажбожі, Різдво Світла Дажбожого! Різдво Світла Дажбожого — Перемога Світла над Тьмою. Перемога Доб­ра над Злом, Перемога Життя над смертю!

Дорогі Мої Побратими, Дорогі Мої По­сестри, я йду в гості до Вас, сію зерна волі духовної. Радуйтеся — зерна проростають! Вони забуяють високою народною душевною творчістю. Вони забуяють тонким відчуттям краси життя. Вони забуяють довершеною культурою мислення, життєвою бадьорістю, естетичним смаком, тяжінням до внутрішніх і зовнішніх пізнань "я" людського.

Іду в гості до вас, щоб душі наші багатіли вірою в себе, вміли вдосконалювати і утверджувати свою суть, вміли відчувати себе у вічності Дажбожої вічности, вміли нести в собі минуле і сучасне, щоб своїм життям при­готувати для прийдешніх поколінь дари не­тлінні — мудрість творчого життя. І написати заповіт для людства: людство, вернися до ма­тері-Природи і з'єднайся з Нею. І дихай Нею, і слав Її. І пам'ятай, що без Різдва Світла Дажбожого людство згине і прекрасна Земна плянета перетвориться в кулю, покриту вічним ледом.

Радій, Душе Людська, розквітай, Розуме Людський, іде всесвітньо могутнє, іде всес­вітньо величаве Різдво Світла Дажбожого! (Мага Віра, 34)