Кінець серпня, вже майже все збіжжя і городина зібрані. Українець-орій святкує і освячує свій урожай, зразки якого зібрані в кошиках і принесені до Святині. Тут і яблука й груші, помідори й перчик, пиріжки з маком та яблуками, мед та цілюще городнє зілля.

«Брати і сестри, сповідники Рідної Української Національної Віри, об'явленої з волі Господа Дажбога Пророком Силенком, ми щасливі люди. У нас є Рідна Дорога Життя, благословенна Дажбогом. Благосло­венна світлими Предками нашими.

Усі ми є дітьми України-Руси. І всі ми в Світі відомі, як Перші хлібороби — творці брильянтної Трипільської хліборобської куль­тури, творці благородних розумінь Світу.

І наш світлий Родоначальник має ім'я Орь, що означає: той, хто творить хліб (оре ниву, хлібороб, орач). Хлібороби вважали себе людьми вищої культури. Вони в цьому були переконані, знаючи спосіб життя ман­дрівних племен (мисливців, пастухів).

Сьогодні у Святині маємо зразки плодів (садовини, городини, зілля). Дажбог щороку обдаровує нас сонячними плодами. Обдаро­вує, як любих дітей своїх. І ми поклоном і вірою в Дажбога висловлюємо Йому, нашому Господові, благодарність. Почуття благодарности, притаманне вдачі нашій.

Брати і сестри, сповідники істинної Віри в істинного Господа Дажбога! В ім'я Правди, в ім'я Любови і Добра, я з Дажбожим благословенням освячую плоди ці (садовину, городину, зілля). Освячую крап­линами святої води Дніпрової. Освячую крихтами святої землі з поля Трипільського.

Ми в душі відчуваємо діяння душі на­ших Предків-Трипільців, які 7 тисяч літ тому жили над берегами Дніпра і його приток солодководих. Вони нам у спадщи­ну передали багату землю. І багату любов до землі Матері-Кормилиці.» — Так говоритиме рунтато в кожній громаді, освячуючи  дари Дажбожі, з якими прийшли рідновіри у День Обжинок.

Особлива увага Обжинковому Снопу. Заквітчаного, замаяного стрічками урочисто вносять його у Святиню дівчата. Цей сніп у Різдвяні Свята назветься Дідухом і уособлюватиме Дух Предків, яких ми запросимо на Святу Вечерю. «Бо з віку в вік, з роду в рід обжинковий сніп, який означає безперервність роду, зер­ном поєднує тяглість — цілісну зрідненість древ­ніх і сучасних поколінь. Є в цій (по-сучасному кажучи) чарівній символіці віра в невмирущість роду — віра, що "косацькому роду нема переводу".» (Мага Віра, 21-25)

Тож з Новим Урожаєм Вас, дорогі рідновіри!

Нехай завжди будуть повними Ваші комори і засіки!

Нехай завжди чисті й добірні  харчі будуть на Ваших столах!

Здоров’я міцного Вам та Вашим родинам! Миру й злагоди в оселях!

  Голова Священної Ради ОСІДУ РУНВіри   рунтато Богдан Шкарівський