НОВОЛІТУВАННЯ. БЛАГОВІЩЕННЯ.

 20 березня – день весняного рівнодення і початок астрономічної весни. І ми, рідновіри, святкуємо Новолітування, Благовіщення. У ці тривожні часи, коли московський агресор намагається загарбати нашу землю, сама Природа цим життєстверджуючим днем допомагає нам – наповнює душі всіх людей світлом, добротою, співчуттям, потягом до правди.

«Кияни свято стрічі Нового року звали Благовіщенням, яке вони стрічали щедрівкою. Таємно вранці постукав у двері волхв Сурма. Увійшовши до хати, сказав: "Щед­рик-щедрик, щедрівочка, прилетіла лас­тівочка. І кинув я їй жменьку святої землиці, щоб гніздо мостила. Внуки мої, входжу до ха­тини вашої з Благовіщенням Світла Дажбо­жого!

Благовіщення віщує нам нове збіжжя, пшеницю та всяку пашницю". І сказала внуч­ка Родослава: "Спасибі, що зайшли, так щоб ніхто й не бачив. Усі живемо в страхові. Сусід боїться щиро говорити з сусідом. Сідайте за стіл, дідусе рідненький. Вчора діти були від ранку до вечора на сонці. І кури, і коні, і ко­рови, і телята — все випустила на сонце. Мій муж Лад, і я, і діти завтра на поле їдемо. На ниві скрешемо першу борозну, рік новий зачи­наючи. Таке небо веселе! Земля на Бла­гові­щення воскресати починає, тане сніг".

На світанку історії людей білої раси (в епоху розвитку Мізинської культури, 11 тисяч літ тому) на землях Оріяни (України-Руси) сама природа починала Новий рік у березні. І наші Предки — діти природи, стрічали оживан­ня природи, Новий рік, Благовіщення в березні. І звичай цей був такий сильний, що ті племена, які з України (Руси) прибули до Пів­нічної Індії, стрічали і в Індії Новий Рік в березні. І звичай цей й сьогодні в Індії куль­тивується оріянами. І сумеріяни, прибувши шість тисяч літ тому з України (Руси) на ро­дючі долини Месопотамії (Тигру-Евфрату), стрічали Новий рік у березні.

І археологи на сумеріянських клинописах прочитали, що "Боги світ створили у березні місяці". І цими легендами користуючись, про­роки Езикіел-Ездра й написали у "П'яти­книжжі", що в "березні" був створений світ. (Мага Віра, 23-52,53)

Наші предки дуже шанували свято Благовіщення, бо воно знаменувало перемогу дня (Сонця) над ніччю – день ставав бвльшим за ніч. А це, в свою чергу, вселяло надію на гарний засів і врожай, бо ж Благовіщення – це свято землі.

До Благовіщення не можна порати землі, бо «земля відпочиває і сили набирається», а від Благовіщення можна працюівти коло неї. Бо в цей день Бог благословляє землю, а також всілякі рослини. Все починає рости, цвітуть перші весняні квіти.

На Благовіщення дівчата виводять перший весняний хоровод: «Кривий танець», який є привітанням весни. Бо до цього часу весну тільки «виглядали» та «закликали», а тепер вона вже тут, вона прийшла і вступила в свої права.

Відроджуючи предківські звичаї та обряди, ми святкуємо Благовіщення, Новолітування з впевненістю в нашій перемозі над силами зла. Слава Дажбожій Україні!  Героям слава!