Зі Святою Вечерею! З Різдвом Світла Дажбожого!

Дорогі побратими та посестри! «Умирання і Різдво Сонця (Бога) — віра первісних оріян. На її принципах творилися в різні ери різні релігії і було в їх прагнення втілити сонце у володаря — предка свого і втілити предка в сонце. Митрадисти в Римі перед християнською ерою 25 грудня вро­чисто святкували Різдво Бога Митри (слово "митра" означає "сонце"). Бог Митра, значить "Бог Сонце". У всіх релігіях "боги" і "сини Божі" (втілення новонародженого тепла, вогню, світла, спасіння) непорочно родилися взимку і обов'язково в печері, у хліві.

Повір'я впродовж тисячоліть офор­милося у віру, що взимку родиться Той, Хто дає Буття. І має Він образ людини: людина найкраще Його своїм розумом відчуває.

Вогонь — Син Сонця, він (цей "Божий Син") може родитися тільки там, де немає вологости, гнилі. Він родиться з тепла двох деревин в печері, в хліві. Він світить і гріє. Він родиться непорочно, щоб спасати людей (їм дарити світло, тепло, радість). Він (Божий син) згодом буде названий "спасителем", "агнецем", "оборонцем голодних і покрив­джених". Він буде названий Агні, Митра, Крішна, Прометей, Ісус, Аттис.

Різдво Світла Дажбожого — Перемога Світла над Тьмою. Перемога Доб­ра над Злом, Перемога Життя над смертю! Без Різдва Христового, без Різдва Крішни та інших Синів Божих, людство жило і жити може. Без Різдва Світла Дажбожого не може існувати Людство!

Іде Різдво Світла Дажбожого — Різдво Вільної Мислячої Людини, Різдво Її благо­родних почувань, Її світорозумінь, Її натхнен­ного "Я".» (Мага Віра, день 34)

Різдво Світла Дажбожого ми стрічаємо Святою Вечерею, на яку обрядово кличемо наших прародителів – маму Лель і Тата Оря, кличемо наших світлих Пророків, кличемо всіх, хто поклав життя за нашу волю і честь, кличемо гнаних, голодних, принижених, катованих наших братів і сестер.

Між нами, нашими предками і потомками існує духовно-тілесна цілісність. Тому наш народ непереможний.

Дорогі побратими та посестри, славні внуки Дажбожі! Вітаю Вас із Різдвом Світла Дажбожого! Здоров’я Вам міцного, родинного тепла та затишку, духовного зростання та множення наших рядів.

Нехай не згасає у Ваших душах переконання,  що «із Духовного зерна лю­дини Української родиться всесвітньо велич­на Українська Духовність, ім’я якій — РУН­Віра!»

Голова Священної Ради ОСІДУ РУНВіри  рунтато Богдан Джурик