З Новим Оріянським 11018 роком Дажбожим!

З початком весни наші Предки починали новий хліборобський рік. А інакше й бути не могло, бо орії – діти Природи.

Після довгої холодної, а часом і голодної, зими прихід весни, тепла, оживання Природи було святом для русичів. Поверталися птахи з вирію, просипалися звірята, все зеленіло навкруги та весело було на душі.

Ця пора передбачала приємні турботи хлібороба і 
очікування нового врожаю. І щоб показати свою 
готовність обробляти Землю-годувальницю, 
оріяни йшли в поле, щоб скресати символічну 
першу борозну й засіяти її зерном з обжинкового 
снопа, Дідуха. Це була своєрідна магія для 
віщування урожайного року. 

Сійся-родися Жито-Пшениця

Всяка Пашниця

Коноплі під Стелю 

І Лен по коліна!

Щоб Вас ніколи голова не боліла

Щоб була у Вас завжди Радість і Втіxа

Щоб Ваша Хата не знала лиxа

Xай Добро і Щастя Вас не минає

Щедрість і Ласка всіx звеселяє!

 І хоча й не водночас починалася весна на великій території Руси-України, десь 1-го, а десь 20-го, та все ж це було в березні та необоротно. Ми, українці-рідновіри, є нащадками аристократів-оріїв, ми маємо за честь дотримуватися звичаїв своїх мудрих Предків. І тому ми святкуємо Новий рік в березні.

З Новим Роком Вас, шановні рунвісти!

Щастя, тепла й радості в кожну хату, в кожну громаду!

Слава Дажбогові! Слава Рідному Пророкові! Слава Дажбожій Україні!