МАТИ ЛЕЛЬ — Первоматір, Родоначальниця племен України-Руси.

«У печері Чаклуна (Кам’яна могила) між силуетами мамонтів та оленів бачимо постать Великої Матері. Її струнке, дивовижно краси­ве тіло ніби пливе над Землею. Виконує Вона ритуальний танок, зачакловує звірів, щоб мис­ливці повернулися додому з багатою здо­биччю.

Що це значить? Це значить, що на терито­рії України 20—15 тисяч років тому вже був культ Великої Матері-Родоначальниці. Ми, українці, її потомки.

Ми Її пізнаємо, дивлячись самі на себе, на свій національний стрій. Її льоля (первісний жіночий одяг) оздоблений меандрами (геомет­рич­ними взорами), якими сьогодні пишають­ся гуцули і які ознаменовують стародавню Українську (Мізинську) культуру.» (МВ 9-10)

У мові наших Предків-Трипільців слово «лель» мало багато значень, наприклад, «любов», «ніжність», «леліяння», «чарівність», «неня», «ой, лелечко» (ой, матінко).

 «Ще від часів Трипілля місяць грудень був місяцем святої Матері (у грудні на полі, на городі вже всі праці закінчені, і вечорами, і днями мати навчає доньок і внучок шити, вишивати, готувати їжу, передає їм свій досвід життя і ту науку, яку вона отримала від матері, бабусі).» (Священна Книга Обрядів)